Про проект | Проект "Рани"
uk

Про проект

Фото документальний проект Йосифа Сивенького

Революція, окупація, війна та акти тероризму за останні півтора року змінили Україну назавжди. Проект «Рани» має на меті показати українських солдатів, часто зовсім молодих, яких було тяжко поранено і покалічено, коли вони захищали свою країну, домівки і родини.

У когось страшно обгоріло все тіло, багато хто страждає від нестерпного болю через пошкодження нерва, хтось не може ходити, а хтось втратив руку чи ногу. Є такі, що перенесли подвійну, потрійну ампутацію або навіть залишилися зовсім без рук та ніг. Хтось був у полоні в російських військових чи сепаратистів, яких підтримують росіяни. З одними поводилися гідно, тоді як інших піддавали тортурам. Є такі, що страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) чи стали залежними від знеболюючих препаратів. Всіх їх об’єднує дві речі: біль – сильний фізичний чи емоційний біль, – а також складне завдання адаптуватися до нового життя після поранення. Часто поруч із чоловіками, які знаходяться в тяжкому стані, – їхні згорьовані дружини, матері чи дівчата, які тепер тепер залишилися наодинці з наслідками війни.

Ці чоловіки і їхні родини, так само як тисячі інших, пішли на величезні жертви. Проект спрямований на те, щоб проінформувати українців про масштабне завдання реінтеграції поранених солдатів та активістів Євромайдану в нормальне життя і поставити до обговорення такі питання, як: необхідність довгострокової програми медичного обслуговування, пенсійне забезпечення, курси фізичної терапії, лікування ПТСР, перепідготовка та майбутня зайнятість, брак в Україні необхідної інфраструктури для людей з обмеженими можливостями.

Проект має веб-сторінку за адресою: www.rany.com.ua, де опубліковані фотографії та інтерв’ю з солдатами та активістами Євромайдану. Інтерв’ю провели Катерина Юдіна та Марія Дачковська, студентки магістерської програми Могилянської школи журналістики при НаУКМА. Сайт доступний українською та англійською мовами.

Я провів багато днів і місяців, працюючи над цим проектом, і прив’язався до хлопців, яких я фотографував. Відчуваю, що зобов’язаний зробити більше, ніж просто задокументувати їхні проблеми та щоденне життя. Якщо ви хочете надати їм допомогу, будь ласка, зробіть це через сайт “Герої АТО” www.atoheroes.org

За оцінками ООН, понад 9 000 цивільних осіб і військовослужбовців загинули в Україні з початку конфлікту і приблизно 21 000 були поранені. Число загиблих українських військовослужбовців перевищує 2 300 осіб. Статистика шокує, число жертв тільки зростає, і, здається, що пересічні українці звикають до регулярних повідомлень про загиблих і поранених. Мета даного проекту – створити краще розуміння людського виміру цієї статистики і показати страждання тих, хто захищає незалежність України, демократичні та європейські цінності.

Проект реалізується завдяки гранту, наданого Програмою академічних обмінів імені Фулбрайта на 2014-2015 рік.

 

Біографія

Йосиф Сивенький www.josephsywenkyj.com (нар. 1978) – американський фотограф українського походження, який спеціалізується на репортажній, портретній та новинній фотографії. У 2003 р., через рік після закінчення університету в Нью-Йорку (School of Visual Arts, диплом з відзнакою), Йосиф приїхав до України як стипендіат Програми студентських обмінів імені Фулбрайта. Зараз Джозеф реалізує проект як стипендіат Програми академічних обмінів імені Фулбрайта у 2014-2015 р.

У 2014 р. Йосиф отримав грант за програмою Юджина Сміта, що підтримує гуманістичні цінності в документальній фотографії. У 2009 і 2011 роках він ставав фіналістом програми Юджина Сміта. У 2012 р. Нью-Йоркський фотоклуб (Camera Club of New York) відзначив роботу Йосифа, запросивши його на програму резиденції в фотолабораторії. У 2010 р. – Йосиф став фіналістом програми Hasselblad Masters Award. У 2003 р. – був названий журналом Photo District News одним з 30 молодих фотографів (30 Emerging Photographers to watch). У 2002 р. брав участь у майстер-класі від World Press Photo (Joop Swart Masterclass), а в 2001 р. отримав грант від Фундації візуальних мистецтв (Visual Arts Foundation). Компанія Kodak Professional спонсорувала його фотодокументальні проекти в Україні та Демократичній Республіці Конго.

Його фотографії були представлені у численних галереях та музеях, зокрема: Musée de l'Elysée в Лозанні (Швейцарія), Les Rencontres d’Arles в Арлі (Франція), George Eastman House в Рочестері (Нью-Йорк, США), Будівлі Сенату США Richard B. Russell Senate Building у Вашингтоні (США), в приміщенні ООН в Нью-Йорку (США), Університеті прикладних наук і мистецтв в Ганновері (Німеччина), Pretoria Art Museum в Преторії (Південно-Африканська Республіка), FOAM Музей фотографії в Амстердамі (Нідерланди), Фотоклуб Нью-Йорка (The Camera Club of New York) в Нью-Йорку (США).

Йосиф працював для ЗМІ як фотокореспондент у країнах Східної Європи і Центральної Азії, в Африці, на Близькому Сході та в Північній Америці. Його фотографії публікувалися в різноманітних виданнях: Bloomberg Businessweek, Conde Nast Portfolio, Forbes, GQ, Newsweek, The New Yorker, Stern, Time, The New York Times, The New York Times Sunday Magazine та ін.

всі фотографії ©Joseph Sywenkyj 2015

текст ©Joseph Sywenkyj 2015, ©Kateryna Yudina 2015, ©Maria Dachkovska 2015